Кіт чорноногий, мала плямиста кішка — вид хижих ссавців з роду Кіт родини котових. Вважається одною із найменших кішок у світі та рідкісних представників цього роду. У 2002 році чорноногому коту надали уразливого статусу.
Живе в сухих рівнинах південної Африки, пустелі Калахарі, на території Ботсвани та Намібії. Дуже рідко в найпівденнішіх територіях Анголи.
Довжина самиць — до 35–46 см, самців — до 37–50 см. Довжина хвоста: у самиць — 13–18 см, у самців — 8–20 см; висота в холці близько 25 см. Вага 1–1,9 кг, але можуть важити і до 2,5 кг. Самці важать 1,5–2,4 кг, а самиці 1–1,6 кг.
Чорноногі коти мають доволі великі очі. За сітківкою ока розташований особливий судинний шар (тапетум), що виконує функцію відбивача, необхідного для нічного зору. Він збільшує зорову здатність і викликає яскраво-блакитне світіння очей вночі. Вуха невеликі, округлої форми, можуть вловлювати найменші звуки. Можуть видавати дуже дзвінкі і голосні звуки.
Хвіст короткий і загострений в кінці. Череп набагато вужчий, ніж у барханної кішки. На подушечках лап росте коротке хутро, яке захищає кішок від гарячого піску. Самі лапи чорні — звідси й назва кішки. Забарвлення жовто-коричневе, на плечах і лапах є чорні смуги. На хвості поперечні чорні смуги, кінчик хвоста також чорний. У зимовий період забарвлення чорноногого кота тьмяніше: присутні темно-жовті чи світло-коричневі відтінки.
Чорноногі кішки займають нори інших тварин (кроликів, трубкозубів, довгоногів або термітів), звідси й походить їх неофіційна назва мураховий тигр. Самостійно розширювати нори під свої потреби. Живуть в сухих відкритих рівнинах, степах і саванах, в напівпустелях з чагарниками та незначною кількістю дерев. Можуть проживати в районах, висота яких сягає до 2000 м. Ворогами є великі хижаки та отруйні змії та пітони.
Кіт веде нічний спосіб життя, хоча на полювання можуть виходити і вранці. За одну ніч вони проходять близько 16 км у пошуках харчів. Полюють всю ніч, не звертаючи уваги навіть на важкі природні умови. Дрібний хижак має прискорений метаболізм, і йому постійно потрібне підживлення енергією. В середньому за одну ніч мініатюрна кішка позбавляє життя 14 дрібних тварин. Це пояснюється її потребами: в добу їй необхідно з’їсти не менше 250 грамів їжі, що становить 1/6 від її середньої маси. Це означає, що в середньому ловить жертву кожні 50 хвилин. Відсоток успіху на полюванні досягає 60%, а це в три рази більше, ніж у левів.
У деяких племенах бушменів вірять, що чорнонога кішка здатна вбити навіть жирафа. Живуть у неволі 10–13 років. Їдять переважно дрібних гризунів (ховрахів), деяких птахів та рептилій, безхребетних (сарана, коники тощо). Весь день вони відпочивають у норах.
У числі їх найбільших жертв – зайці і дитинчата антилоп, чия вага значно перевищує їх власний. Піймавши здобич, кіт чорноногий не обов’язково їсть її цілком – він ховає її в своїй норі і повертається туди в міру появи почуття голоду. Знімальна група телеканалу “Бі-бі-сі” змогла показати кілька захоплюючих моментів з життя чорноногих котів: тварина полює на птахів, а вранці з грізного хижака перетворюється в турботливу матір.
По деревах майже не лазять, оскільки через короткий хвіст вони не є пристосованими до подібних дій. Можуть довго обходитись без води.Зазвичай одинаки. Території самців, площа яких становить до 18–22 км ², може перетинатися із територіями декількох самиць.
Території самиць (10–17 км²) також перетинаються із землями інших представниць жіночої статті, але полюють вони завжди поодинці. Відомі своєю мужністю та агресивністю у захисті власного житла.
Чорноногий кіт полігамний. Коти не беруть участі у виховуванні кошенят. Період розмноження припадає на листопад-середину грудня.
Вагітність триває 63–68 днів. Кошенята з’являються абсолютно сліпими і повністю позбавленими вовняного покриву. Важать близько 60–84 г. В одному виводку може бути всього один або два кошенятка. Починають ходити через 11–16 днів. Хутро росте протягом 6 тижнів. В 3 тижні кошенята вже виходять з нірки й обстежують навколишні місцевості. При небезпеці, замість того, щоб бігти назад в лігво, кошенята тікають в пустелю, ховаються в найближчому укритті й завмирають доти, доки мати не покличе їх. Коли кошенятам виповниться близько п’яти тижнів, матір починає приносити живу здобич, дозволяючи кошенятам вчитися полювати. Лактація триває до 6 тижнів.
Кошенята ростуть дуже швидко і в 7–8 тижнів вже починають полювати самостійно. В 5 місяців вони вже є повністю незалежними, хоча ще й тримаються біля матері. Статеве дозрівання настає у 20 – 21 місяців.
Ведучи потайний спосіб життя, кіт чорноногий майже не трапляється на очі людині. Точна чисельність популяції невідома; на основі даних 2002 року малу плямисту кішку віднесено до уразливих видів.
Читати також: