Червона панда (гімалайська): незвичайна тварина🦊

Червона панда (гімалайська) – вогняна кішка

Дивовижний та незвичайний китайський звір, який їсть бамбук – червона панда або мала панда. Червона панда (Лат Ailurus fulgens – вогняна кішка) – тварина сімейства малопандових. Інша її назва – мала панда. Імен у цієї прекрасної тварини – багато.

Називають її вогняною лисицею, вогняною кішкою та кішкою-ведмедем.

Невелика тварина має зворушливу зовнішність та унікальні навички. Червону панду порівнюють з єнотами, кішками, але менше всього вона подібна на ведмедя.

Червоні панди – занесена до Червоної книги, як вид, що вимирає. За різними даними на планеті залишилося тільки 2500-10000 особин. Природних ворогів у цієї тварини мало, головна проблема – вирубка лісів. Також, велику небезпеку представляють браконьєри, які знищують тварин заради їхнього шикарного хутра. У 85 зоопарках всього світу живе близько 350 тваринок, які непогано розмножуються в штучної середовищі. Але популяція відновлюється дуже повільно, червона панда народжує лише раз на рік, а в посліді в основному по 2 цуценя.

Живе червона панда в Китаї, Непалі та на північному-заході Індії. Тварини віддають перевагу високогірну місцевість та селяться на висоті від 1500 до 4800 м над рівнем моря. Не люблять звірята різких перепадів температури, їм необхідні помірні кліматичні умови – вони не переносять не тільки холод, але й спеку. Температура понад 30 ⁰C є згубною для них. Ідеальна температура – від 17 до 25 ⁰C.

Цікаво, що саме червона панда стала прототипом тваринки на зображенні логотипу браузера «Firefox» всесвітньо відомої компанії Mozilla.

Багато років тому ареал проживання карликової панди був набагато ширшим. Їх останки знаходять у Східній Європі, Північній Америці. Існує припущення, що в цих місцях колись був сприятливий помірний клімат, а зміна кліматичної картини світу сильно звузило межі існування цього виду і привело його в ті заповідні місця, де цього маленького ведмедика ще можна зустріти в природі.

На всіх територіях природного проживання тварина винищується, хтось ловить дитинчат для приручення та одомашнення. У китайській провінції вважається, що капелюхи з хутра вогняної лисиці на весіллях приносять щастя нареченим. Ще тварина виступає в якості талісмана міжнародного фестивалю чаю в індійському місті Даржилинге.

Червона панда (гімалайська) тварина невелика. Вага самців варіюється в межах від 3,7 до 6,2 кг, самочки мініатюрніші – до 6 кг, довжина тіла – 51-64 см. Хвіст довгий та сильний, до півметра у довжину, який крім естетичної складової несе функціональне навантаження. З його допомогою гімалайська панда відмінно лазить по деревах.

Тіло тварини видовжене, морда коротка, виділяються темно-карі вічка-бусинки та чорний, схожий на собачий ніс. Лапи сильні стійкі. Кігті довгі та гострі, особливо на передніх лапах, які тільки цей вид панд може частково втягувати, як кішки. Голова велика за рахунок відмінно розвинених щелеп з широкими зубами. У вогняної лисиці 38 зубів!

Тіло вкрите густим хутром, забарвлення якого дійсно унікальне, частково подібне до звичайних панд, але має індивідуальні відмінності. Основний колір спинки та голови – від світло-горіхового до рудого. Кожен волосок у підшерстку темніший – а до кінчика зовсім світлий, що створює красиві переливи. Світла мордочка практично бежева, навколо очей теж світлі круги, малюнок унікальний у кожної тваринки. Лапи темно-коричневі. Хвіст гімалайської панди заслуговує особливої уваги. Він рудий, з вузькими кільцями більш інтенсивного кольору.

У дикій природі червона панда веде переважно нічний спосіб життя. Вдень вони сплять на гілках дерев або у дуплах дерев. Туди ж тварини ховаються у разі небезпеки. На деревах проходить більша частина життя цих тварин, тут вони спритні завдяки довгим пазурам та хвосту, яким вони тримаються за стовбури. На землі «вогняна лисичка» дотепна, зворушлива та часом незграбна.

Тварини живуть парами або популяціями, спільно. У них навіть є своя мова. Звірята «перемовляються» з допомогою кумедного щебетання та мають миролюбивий характер. Але ці мініатюрні ведмедики мітять свою територію – як традиційним способом, так і за допомогою залоз, розташованих на подушечках лап. Самці відважно захищають «свою» зону, і при появі конкурента шиплять, встають на задні лапки та загрозливо кивають головою.

Червоні панди є хижаками, однак на ділі вони є вегетаріанцями, практично не споживають тваринну їжу. Їх раціон – молоде листя та пагони бамбука. Шлунок у них простий, як у хижаків, а не багатокамерний, як у травоїдних. Тому засвоюється тільки мала частина їжі. Їм доводиться їсти днями безперервно, щоб запастися енергією. 5% їх раціону складають ягоди та гриби. Вогняна лисиця може з’їсти яйця птахів та навіть полювання на дрібних гризунів.

Шлюбний сезон у гімалайських панд припадає на січень. Кількість дитинчат 1-2, рідше – до 4-х, та до дорослого життя доживають одиниці. Дитинчат червоних панд називають цуценятами. Важать вони 110-130 грамів. Перші тижні живуть у популяції з мамою, в гнізді згорнувшись щільною грудочкою, де самка гріє та годує їх. Маленькі панди відкривають очі на 18 день. Після цього самка починає виводити цуценят з гнізда та готувати до самостійного життя. Пізніше малюкам пропонується тверда їжа, молочне вигодовування триває до 5 місяців. Дитинчата живуть з мамою до року.

У середньому вогняна лисиця живе від 8 до 10 років. У неволі, в зоопарках, при належних умовах проживання, відповідному раціоні та відсутність природних ворогів, тривалість життя збільшується і вони доживають до 14-15 років.

Червона панда – довгожитель зареєстрована в американському зоопарку прожила 19 років.

У приватних руках в якості домашніх тваринок термін життя вогняної лисиці сильно скорочується через складнощі у їх догляді.

Читати також:

Ароматичні саше робимо своїми руками: фото ідей🧴

Осінні прикраси інтер’єру: фото гарних ідей 🎃

Плющ садовий вічнозелений: вирощування, догляд