Розмарин: опис, вирощування, сорти
- Розмарин звичайний
- Хімічний склад розмарину
- Застосування розмарину
- Застосування розмарину в медицині
- Вирощування розмарину з насіння
- Розмарин як символ
Розмарин звичайний
Розмарин звичайний має за приємний, легкий камфорний аромат та незвичайний смак. Застосовують молоді пагони та листя у свіжому або сухому вигляді як приправу для мясних та овочевих страв, додають у чай. Розмарин має тонізуючий ефект на серцево судинну системи, лікує екземи, дерматити, різні запалення та подразнення шкіри. Допомагає від розумової втоми, зниження пам’яті, хороший засіб проти стресу.
Розмарин звичайний (народні назви: трава ладану, морська роса, наречене плаття, весільний цвіт) — теплолюбивий, вічнозелений, трав’янистий напівчагарник, єдиний представник роду розмарин (Rosmarinus), родини глухокропивових (Lamiaceae). Розмарин – теплолюбна рослина. Його батьківщина — західне Середземномор’я. У дикому вигляді росте в Північній Африці (Алжир, Лівія, Марокко, Туніс), Туреччині, на Кіпрі. Його масово вирощують в Іспанії, Франції, Тунісі, Марокко, Італії та на Балканах. Зустрічається і в Криму. У холодних регіонах його часто вирощують як кімнатну рослину.
Кущ розмарину потужний, сильно розгалужений чагарник висотою до 50-200 см.. Теплолюбивий вічнозелений, листочки лінійні, на кінці тупі, по краях загорнуті, товстуваті на дуже коротких черешках. Цвітіння квітень-травень. Квіти дуже красивого блакитного кольору. Плід — округлий, яйцеподібний, гладкий, буруватий горішок, який дозріває у вересні.
Хімічний склад розмарину
У листі розмарину знайдені алкалоїди (розмарицин), урсолова і розмаринова кислоти, дубильні речовини та ін. У листі, квітках і верхніх частинах пагонів міститься ефірна олія. Найбільший вміст олії в листі під час цвітіння і в період осипання плодів.
Застосування розмарину
Є багато сортів розмарину кулінарних, декоративних і спеціальних — для отримання ефірної олії. Розмаринову олію використовують у парфумерії.
Здавна розмарин використовують як лікарську рослину. Препарати з нього покращують пам’ять, дезінфікують повітря та протидіють молі, розмарин використовувався як збуджувальний засіб, завдяки подразнюючим властивостям камфори, яка міститься в його олії. Крім того, він сприяє виділенню шлункового соку та покращує діяльність шлунку та кишечника.
Листя розмарину збирають до початку періоду його цвітіння. Висушують при температурі не більше 35° С, для збереження ефірного масла.
Чагарник має терпкуватий, легко гіркуватий смак, з приємним хвойно-камфорним запахом, що робить його дуже популярною приправою. Найбільшого поширення вона набула в країнах Середземномор’я, особливо Італії та Франції, менше — в Греції.
Застосування розмарину в медицині
Використання розмарину в їжу сприяє підвищенню виділення шлункового соку, поліпшенню травлення. У клінічних експериментах показано, що водний настій рослини посилює скорочення серця, короткочасно підвищує кров’яний тиск, має жовчогінну і тонізуючу дію, знімає стрес і нервову напругу. Також позитивно впливає водний настій розмарину (у суміші з лавандою) на хворих в постінсультний період, завдяки його властивості покращувати мозковий кровообіг, пам’ять та зір.
Розмарин допомагає при простудних захворюваннях: його летючі речовини здатні очистити повітря від 80 % мікробів, що знаходяться в приміщенні. Він добре порається з такими шкідливими мікроорганізмами, як стафілокок, стрептокок, кишкова паличка і дріжджові грибки.
Листя і однорічні пагони розмарину застосовували в народній медицині всередину при аменореї, як в’язкий тонізуючий засіб при імпотенції; седативний засіб — при нервових розладах в клімактеричному періоді; болезаспокійливий засіб — при болях у серці і шлункових кольках і зовнішньо — при невритах, тромбофлебіті, ревматизмі, паротиті, болях, як для загоєння ран.
Вирощування розмарину з насіння
Насіння розмарину перед посівом потрібно замочити на кілька годин у воду. Посів проводять у вологий пісок або вермикуліт на глибину 3-4 мм. Зверху потрібно накрити плівкою. Для прискорити проростання, горщик з посівом поміщають у тепле місце. Насіння проростає при температурі 25-30 ºC. Субстрат періодично зволожують. Сходи з’являться через півтора-два місяці, і коли це станеться, плівку з контейнера можна зняти, а посіви перенести якомога ближче до світла. Періодично зволожуйте субстрат у контейнері теплою відстояною водою. Коли сходи досягнуть висоти 7-8 см, їх можна пересаджувати у відкритий ґрунт.
Розмарин як символ
Стародавні римляни приписували рослині чарівну силу, вважали, що квітки розмарину мають такий привабливий блакитний колір внаслідок того, що він росте біля берега моря, і морська піна омиває його (звідси й інша назва його — «морська роса»).
У Середньовіччя гілочки розмарину дарували молодятам, прикрашали ними житло в свята.
У середні віки він став улюбленцем травників та лікарів. З нього чавили олію, яку застосовували для розтирань та інгаляцій. А ще виганяли диявола. Трохи пізніше розмарин знову символізував любов і його дарували на знак вірності коханим. Ефірна олія розмарину очищає дихання, покращує кровообіг та обмінні процеси в організмі. Ним лікують зовнішні запальні процеси, а відвар допоможе впоратися з випаданням волосся, якщо застосовувати розмаринову воду як тонік для шкіри голови.
Читати також:
Ідеї використання сукулентів у декорі
1 Response
[…] Розмарин: опис, вирощування, сорти […]